Як я проходила лікування алкоголізму в Рівному і Луцьку і як я вилізла з алкогольного пекла
Мене звати Валерця, мені 36 років, і я вже 2,5 роки не п’ю. Це, якщо чесно, для мене самої звучить дивно. Допомогло мені в цьому лікування алкоголізму в Рівному в клініці https://narkohelp.com.ua/ «Матері проти залежностй», але про це трохи згодом. Ще кілька років тому я була впевнена, що пити – це назавжди. Ну а що, всі п’ють, всі відриваються, в кого нема проблем, той просто ще не дожив до них. Я не була якоюсь там запійною алкоголічкою, яка з пляшкою під під’їздом сидить. Нє, все по красоті – робота, туси, коктейлі в барах, пляшечка вина вдома, «ну треба ж розслабитись». І так день за днем, рік за роком. Потім якось непомітно прийшло те, що пляшечка вина перетворилась на дві, потім на коньяк, потім взагалі все підряд – лиш би штирило. А шукати лікування алкоголізму в Рівненській області? Та ви шо! Навіщо!)))
Проблеми почались десь після 30. Організм уже не тягнув так, як раніше. Якщо раніше можна було гульнути до ранку й піти на роботу, то тепер кожна п’янка давалась важко. Голова боліла так, що хотілося здохнути, руки трусились, нерви – ніякі. Пам’ятаю, як вперше зрозуміла, що мені реально хріново: зранку прокинулась, думала, що просто похмілля, а воно не проходило ні за день, ні за два. Слабкість, панічні атаки, серце калатає, тиск скаче – коротше, повний атас. Я навіть відкрила почитала відгуки про лікування від алкоголізму, але відразу закрила.
Взагалі було страшно. Я почала шукати, як це припинити. Спочатку пробувала сама – типу «зав’язую». Ну, вистачало максимум на тиждень, далі знову. Потім пробувала всякі кодування від алкоголізму, ходила до якихось «чарівників», один раз навіть зашивалась в державному наркодиспансері в Рівному. Все одно зривалась. Спочатку на «трошки», типу «ну я ж місяць не пила, можна бокал вина», потім – знову в штопор.
Довго не хотіла визнавати, що я алкоголічка. Мені здавалось, що алкоголіки – це якісь асоціальні люди, а я ж нормальна, ну іноді просто перебираю. Я, як людина вперта, вирішила, що впораюсь сама. Ну а що, в інтернеті ж повно порад, як «зав’язати». Полізла читати, що допомагає від алкоголізму, і почала пробувати все підряд.
Спочатку були всякі народні методи – купувала якісь трав’яні збори, заварювала, пила. Сморід такий, що ніс згортався, а ефект – нуль. Далі натрапила про якісь краплі від алкоголізму відгуки, типу «найкрщій спосіб, як викликати відразу до алкоголю». Думаю, ну окей, це вже серйозніше. Замовила, почала капати в чай. Спершу нічого, а потім випила якось вина – і мене так скрутило! Нудота, блювота, серце як скажене. Думала, що помираю.
Але ж мозок у мене хитрий – раз так погано стало від алкоголю, значить, треба не його прибрати, а ці краплі. До речі, це ще й краплі від алкоголізму без відома хворого. Ну і кинула їх нафіг. Через тиждень знову випила.
Потім були таблетки. Купувала в аптеці якісь «антиалкогольні», читала інструкцію, пила. Деякі просто не працювали – ну от зовсім, ніби крейду ковтаєш. Пила навіть якісь таблетки щоб чоловік не пив горілку. Я хоч і не чоловік, але вирішила спробувати, хоча це нічого не давало. А деякі давали такі побочки, що краще б я просто бухала. Пам’ятаю, випила один препарат, і почалось: серце калатає так, ніби зараз вискочить, тиск 180, в голові туман, руки трусяться. Лежу, задихаюсь, думаю, ну все, кінець. А швидку викликати соромно – що я їм скажу? Що напилась якихось таблеток, роблю самостійне лікування алкоголізму в домашніх умовах, бо алкаш?
Потім натрапила на ще одні пігулки, вони типу повинні були знімати бажання випити. І, знаєш, працювали… Перші дні. А потім просто почалась дика депресія. Я тупо лежала в ліжку і дивилась в стелю. Нічого не хотілось, ніби життя втратило сенс, ніякі вмовляння друзів, нічого.
А потім подумала: може, проблема не в тому, що я п’ю? Може, справа в тому, що я не вмію жити без цього? Але тоді я ще не була готова до таких думок. Я просто зрозуміла, що всі ці таблетки, краплі, трави, методи, як викликати відразу до алкоголю – це все фігня. Точніше, може, комусь вони допомагають, але точно не мені.
Я все одно зривалась. Все одно шукала, як би хоч трошки «прибухнути».І тоді я зрозуміла – треба щось кардинально міняти…
Коли я зрозуміла, що всі ці таблетки, краплі й трави – просто викинуті гроші, вирішила діяти по-іншому. Ну раз не виходить самій, значить, треба кудись звернутися.
Перше, що спало на думку – кодування від алкоголізму. В інтернеті стільки відгуків: «Після кодування не п’ю вже 10 років», «Пройшов гарячий укол від алкоголізму і ціна норм – і все, відразу відвернуло від алкоголю». Думаю, ну все, це мій варіант.
Знайшла нарколога в Рівному, записалась. Прийшла – мене посадили, лікар щось там поговорив зі мною, почав розказувати, як це працює, що він «перепрограмує» мій мозок, що я просто фізично не зможу пити після цього. Ну круто ж, правда? Заплатила гроші, провели процедуру. Вийшла – і реально якось дивно себе почувала. Наче й не хочеться пити. Думаю, ну все, нове життя почалося. В той день я пройшла лікування алкоголізму гіпнозом в Рівному.
Протрималась місяць.
А потім був день народження подруги. Спочатку просто дивилась, як всі п’ють, терпіла. А потім вирішила: ну а що буде, якщо один бокал вина? Хіба ж від одного глотка все зламається?
Спойлер: зламається. Через тиждень я знову бухала, як і раніше. І що характерно: ніякі наслідки після кодування від алкоголізму не були.
Знов забухала. Після цього зрозуміла: треба щось серйозніше. Знайшла приватну клініку. Обіцяли зробити виведення з запою, поставити крапельниці, зробити нове кодування від алкоголізму, відгуки про яке вони самі давали просто захоплені. Мені зробили підшивку, це коли вшивають під шкіру препарат, який викликає побічні ефекти від кодування від алкоголізму, якщо вип’єш – блювоту й судоми. Поїхала туди, лягла на кілька днів. Капали мене, давали якісь таблетки, все було норм. Ну а потім зробили зашивку. Сказали, що тепер, якщо вип’ю, буде дуже зле.
Я чесно протрималась десь 3 тижні. Але потім… Ну ти ж знаєш, як воно буває. Спочатку нюхаєш, як інші п’ють, потім думаєш, може, хоч трошки? А потім мозок такий: «А давай перевіримо, а може, зашивка вже не діє? А якщо і діє, то може ті самі наслідки після кодування від алкоголізму мене іншого разу зупинять щось випивати».
Перевірила.
Мене скрутило так, що думала, здохну. Давило в грудях, серце вистрибувало, ноги ватні, в голові туман. Лежу на підлозі, бо встати не можу. І що ти думаєш? Злякалась? Та де там. Полежала, відпустило, через 2 дні знову випила. Тоді зрозуміла: фізичні побічні ефекти від кодування від алкоголізму не працюють.
Потім знову пробувала кодування – і знову це було лікування алкоголізму гіпнозом. Поїхала аж у Луцьк, бо всі казали, що там є якийсь «супер-психолог», який робить кодування від алкоголізму так, що потім реально страшно пити. Сиділа в кабінеті, він щось говорив, махав руками, змушував мене уявляти, як я вмираю від алкоголю. В кінці сказав: «Все, тепер ти не п’єш. Можеш навіть не намагатися навіть».
Ну, я ж розумна, я ж не якась дурепа, я собі подумала: ну якщо сказав, значить, так і є.
Протрималась два тижні.
Знаєш, що смішно? Випила, і нічого не сталося. Ніяких наслідків після кодування від алкоголізму гіпнозом. Ніякого страху, ніяких нападів паніки. Думаю, ну і що це за кодування таке?
Коротше, знову в штопор.
Були ще якісь «екстрасенси», які махали руками, «чистили ауру», ставили «енергетичний блок» на алкоголь. Ну от чесно, я вже була в такому відчаї, що готова була пробувати все. І знову було лікування алкоголізму в домашніх умовах – але все марно.
І от після всього цього я зрозуміла – воно не працює. Крапельниці, зашивки, гіпноз, магія – все фігня.
Після всіх цих невдалих лікувань алкоголізму в Рівному та Луцьку я зрозуміла, що мені нічого не допомагає. Ну от взагалі. І знаєш, що я зробила? Забила. Раз не виходить вилізти – значить, не треба.
Я вже навіть не намагалась щось змінити. Почала пити ще більше, ще жорсткіше. Відмазки перед собою знаходила легко: «Я ж пробувала, я ж старалася, а толку? І платне було, і безкоштовне лікування алкоголізму – все даремно».
Тільки якщо раніше я ще якось контролювала себе, намагалась виглядати нормально, то тепер взагалі перестала паритись. З роботи мене звільнили. Ну ще б пак – хто буде терпіти працівницю, яка постійно або з перегаром, або взагалі не виходить на зміну? Виведення з запою вдома – стала для мене регулярною процедурою. Такий собі легкий вихід: забухала на 3-4 дня – виведення з запою. День-два прийшла до тями – знов бухати.
З друзями теж якось перестала спілкуватися. Вони спочатку ще щось радили, намагались говорити, а потім зрозуміли, що зі мною нема сенсу розмовляти.
Була якась страшна самотність. Але не та, коли ти один, а та, коли ти вже навіть себе не відчуваєш людиною.
А здоров’я… Ну це взагалі окрема історія. Організм почав здавати повністю. Постійно тиск скакав – то такий високий, що голова розривається, то такий низький, що ледве стою на ногах. Руки трусились, як у бабки після інсульту (а на ділі – як у типовій алкоголічки). Могла взяти чашку з чаєм – і розлити її на себе, бо пальці не слухались. Живіт болів майже кожен день. Інколи так крутило, що просто згиналася навпіл. Лице стало сірим, опухлим. Дивлюсь в дзеркало – і не впізнаю себе.
Але саме страшне – це психіка.
Почались жорсткі панічні атаки. Вночі прокидаюсь від того, що серце стукає, руки мокрі, у грудях стискає, здається, що зараз помру. Або буває – просто йду по вулиці, і різко накриває: все навколо здається чужим, ніби я не тут, ніби мене нема. І чим гірше ставало – тим більше пила, бо алкоголь хоч трохи заглушував це все.
А потім стало зовсім зле.
Я прокинулась після чергового запою. Голова розколюється, в роті таке відчуття, ніби там померла щуряча сім’я. Серце гупає так, що аж вухами віддає. І я зрозуміла – сьогодні я просто не встану. Не тому, що не хочу, а тому, що фізично не можу. І от лежу я так, дивлюсь в стелю і думаю: «Бл*ха, а що далі? Що, так і здохну тут, у власній квартирі, і мене знайдуть тільки через тиждень, коли почне смердіти?»
Я знову залізла в інтернет. Але цього разу не шукала якісь кодування, зашивки чи таблетки. Я шукала наркологічний центр в Рівному. Так я натрапила на МЦ «Матері проти залежностей». Спочатку подумала: «Та це черговий розводняк, зараз гроші з мене витягнуть – і все». Але вирішила довіритись про їхнє лікування алкоголізму в Рівному відгукам.
Я приїхала наступного дня на Горохович А., 19. Відразу скажу, що там не було оцих лікарів, які дивляться на тебе, як на гівно. Тут не було відчуття, що ти просто «проблема, яку треба вирішити». Мене зустріли, вислухали, пояснили, як буде проходити лікування. Ось як все відбувалось:
Перший етап – це, звісно, детокс. Мене поклали у чисту, затишну палату, поставили крапельниці, які знімали абстиненцію, провели виведення з запою. Дали ліки, щоб стабілізувати серце, тиск, прибрати панічні атаки.
Другий етап – робота з психікою. Ось тут було найцікавіше. Мене вперше не просто кодували чи пугали наслідками після кодування від алкоголізму, а реально пояснили, ЧОМУ я п’ю. Що проблема не в алкоголі, а в тому, що я не вмію справлятися зі своїм життям. Що я п’ю, бо не можу пережити стрес, самотність, невдачі. У мене був психотерапевт, який працював зі мною кожен день. Ми говорили про все: про страхи, про дитинство, про болі, про коханих, про життя.
Третій етап – відновлення тіла. Мені підбирали вітаміни, правильне харчування, масажі, фізіотерапію. Я почала нормально спати! Уперше за багато років я прокидалась без трясучки, без відчуття, що мене переїхала фура.
І одного дня я відчула, що не просто «кинула пити», а реально стала іншою людиною. Я би так сказала: стала дорослою жінкою, яка сама відповідає за своє життя. Вперше відгуки про лікування від алкоголізму виправдали очікування.
Що сталося після центру лікування алкоголізму «Матері проти залежностей»?
Я вийшла звідти інша. Так, було страшно – повернутися у світ, де алкоголь всюди. Але я вже знала, що робити. Спочатку знайшла роботу – не одразу шикарну, але стабільну. Потім почала спілкуватися з людьми, заводити нових друзів. А через рік зустріла чоловіка. Він знав про моє минуле, і знаєш що? Йому було неважливо. Бо він бачив мене такою, якою я є – сильною, вільною, живою. Він не п’є взагалі – майстер спорту. Ми одружились, і зараз у нас двоє прекрасних дітей.
Якщо ви хочете знайти, де в Рівному лікують від алкоголізму, то просто зателефонуйте за цим номером:
(097) 000-46-71